У девочек-подростков с олигоменореей и вторичной аменореей установлено наличие зависимости гонадотропной функции гипофиза от индекса массы тела. При низком индексе у подростков с олигоменореей замедляется становление гонадотропной функции, и её тип приближается к инфантильному, при вторичной аменорее снижается секреция лютеинизирующего гормона. У пациенток с задержками менструаций более чем на три месяца при повышенном индексе массы тела и общей продолжительности нарушений менструальной функции более двух лет снижается частота гипогонадотропинемии, и у половины подростков уровень лютеинизирующего гормона превосходит возрастную норму, что расценивается как высокий риск формирования синдрома поликистозных яичников.

Отмечено, что у девушек-подростков с нарушениями менструальной функции концентрация лептина в крови зависит как от индекса массы тела, так и от клинического варианта патологии. Большинство подростков с нарушениями менструальной функции на фоне избыточной массы тела, независимо от типа ожирения, имеют повышенный уровень гормона в крови, который свидетельствует о наличии у них лептинорезистентности. Сниженную концентрацию лептина в крови имеют не только большинство больных с низким индексом массы тела, но и 2/3 с пубертатными маточными кровотечениями, половина с олигоменореей и каждая третья - четвертая больная с вторичной аменореей при нормальном индексе массы тела. Учитывая тот факт, что лептин является сигналом о достаточном количестве энергии, которая необходима организму для активации функции репродуктивной системы, можно допустить, что у девушек-подростков снижение концентрации лептина в крови играет важную роль в возникновении нарушений менструальной функции.

Установлено мультифакторіальний тип успадкування затримки статевого розвитку (ЗСР) центрального генезу та розраховано рекурентний ризик захворювання. Виявлено особливості клінічної картини ЗСР залежно від наявності або відсутності спадкової обтяженості щодо зазначеної патології. Одержано нові дані стосовно взаємозв'язків між дерматогліфічними показниками, розмірами матки, рівнем гонадотропних і статевих гормонів у період пубертату, а також згладжування статевого диморфізму морфологічних ознак руки у хворих зі ЗСР центрального генезу та опсоменореєю. Установлено високу прогностичну значущість дерматогліфічних показників і обгрунтовано їх використання для формування груп ризику розвитку ЗСР у разі медико-генетичного консультування.

Зазначено, що за останніх 40 років середній вік появи першої менструації в дівчаток істотно не змінився. Індивідуальні його варіації залежать від місця постійного проживання, індексу маси тіла, мікросоціальних умов, в яких виховується дівчинка. З цими ж чинниками пов'язана частота виникнення розладів менструальної функції (РМФ), яка зросла вдвічі. У структурі РМФ, як і раніше, переважає олігоменорея, але поширеність пубертатних маткових кровотеч і первинної аменореї за останні 40 років збільшилася значніше, ніж олігоменореї. Змінилася значущість деяких чинників ризику виникнення РМФ. Уточнено склад груп дівчат-підлітків, які вимагають постійного контролю за характером їх менструальної функції.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.712.56

Рубрики:

Фізіологія і патологія менструального циклу у дівчат

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено обгрунтування, оцінку доцільності та ефективності застосування комплексної негормональної терапії дівчаток-підлітків із вторинною аменореєю (ВА). Проведеними дослідженнями встановлено підвищення ефективності лікування захворювання з 53,8 до 79,2 % за додаткового включення в терапевтичний комплекс препарату дисменорм, показано його позитивний вплив на стан функції гіпофіза та збільшення естрогенної насиченості організму. Одержані дані надають можливість рекомендувати комплексну терапію (ультрафонофорез вітаміну Е на низ живота, фолієва кислота, глутамінова кислота, тіотріазолін, верошпірон, дисменорм) для використання у дівчаток-підлітків із ВА.

Мета роботи - визначити стан тиреоїдної системи у дівчат із вторинною аменореєю (ВА). Під спостереженням знаходилось 82 дівчат віком 14 - 17 років із ВА (основна група). Контрольну групу склали 78 дівчат-однолітків із нормальним об'ємом щитоподібної залози (ЩЗ), гармонійним фізичним розвитком і нормальною менструальною функцією. Вивчено особливості ультразвукової картини ЩЗ і тиреоїдного статусу. За результатами візуально-пальпаторного та ультразвукового дослідження стану ЩЗ встановлено наявність тиреопатій майже у половини хворих на ВА: ДНЗ 1 - 2 ст. (9,8 %), АІТ (12,2 %), вузловий зоб (3,6 %), гіпоплазію ЩЗ (17,1 %). Зроблено висновки, що у значної кількості дівчат із ВА, незалежно від наявності тиреоїдної патології, відбувається формування тиреоїдної дисфункції за рахунок різноспрямованих змін у показниках ТТГ і вільних фракцій тиреоїдних гормонів.

Мета роботи - розробити прогностичні таблиці, які надають лікареві змогу ще під час першого огляду дівчини порушити питання про можливість виникнення гіпоменструального синдрому (ГМС). Обстежено 151 пацієнтку з первинною олігоменореєю (I ОМ), 85 хворих із вторинною оліго-менореєю (II ОМ) та 305 дівчат із вторинною аменореєю (ВА) віком 13 - 18 років, а також 102 дівчини такого ж віку з регулярним менструальним циклом. Дані про частоту гірсутизму, появи менархе в популяції одержано під час проведення профілактичних оглядів 1650 підлітків м. Харків та Харківської області. Нормативні значення індексу маси тіла для кожного віку визначали за перцентильним методом. Стан гемодинаміки внутрішніх статевих органів визначали за загальноприйнятою методикою. Оцінювали прогностичну значущість і інформативність усіх чинників ризику, що вивчалися. Встановлено, що прогностичними ознаками щодо формування I ОМ є ранній репродуктивний вік матері на момент народження дівчини, порушення менструальної та репродуктивної функцій у матері, пізнє менархе, інвертований пубертат, загроза переривання вагітності у пренатальному анамнезі у дівчини; II ОМ - несвоєчасне менархе, ожиріння, виражений гірсутизм; ВА - пізнє менархе і порушення менструальної функції у матері, а також її ранній вік на момент пологів, обтяжений перинатальний анамнез, дефіцит маси тіла, виражений гірсутизм та пізнє менархе у дівчини. Зниження систолічної швидкості кровотоку в матковій артерії виявилося чинником ризику всіх порушень менструальної функції. Висновки: визначені прогностичні показники є підставою для відбору дівчат до груп ризику щодо виникнення ГМС. У профілактичних заходах щодо запобігання виникненню ГМС повинні брати участь лікарі різних спеціальностей, насамперед педіатри та сімейні лікарі.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.712.56-5

Рубрики:

Фізіологія і патологія менструального циклу у дівчат

Шифр НБУВ: Ж100779 Пошук видання у каталогах НБУВ